Менше ніж за тиждень у Львові, в палаці «Україна», відбудеться незабутнє дійство для всіх пошановувачів альтернативної музики – наймасштабніший рок-фестиваль Західної України РУЙНАЦІЯ.

Це вже сьомий за своїм рахунком фестиваль, то ж я вирішив поспілкуватися з його головним організатором - Віктором Новосьоловим і випитати цікаві факти про «Руйнацію».

Вікторе, до старту фестивалю лишилося менше тижня, останні приготування йдуть повним ходом?

Всім привіт! Так, останній тиждень найбільш важкий і відповідальний, вже починається безсоння. Живу цією подією вже 2 місяці! З моєї сторони практично все зроблено, все домовлено. Вся Україна напевно чекає 18 квітня. Сподіваюсь, буде сонячна погода.

Душа народу - це творчі люди. Це інтелігенція: письменники,науковці,музиканти.

Але досвід поколінь без гарячого серця та спраги до життя, це як пісня без музики.

Ви скажете,що у нас немає культури, що молодь зазирає на захід,слухає попсові пісні и не вміє думати і що їй треба нав’язувати власну мову і культуру. Але це не так. 

По-перше, успіх залежить не від мови, а від таланту. А по – друге, знайомтеся, український, талановитий, молодий і вкрай несхожий на інші гурт: «Відповідь to be…»

Більшість людей вважає, що в ідею створення музичної групи завжди покладена таємна чи яскрава романтична історія. Що було передумовою виникнення гурту «Відповідь to be…»? 

Дмитро (гітара): Насправді ніякої таємничості не було, хіба що трохи романтики... Двоє людей - я і Віталій (вокал), випадково зустрілися у барі де я працював барменом. На той час кожен з нас шукав реалізації в творчому плані та нічого у обох не складалося. А потім вирішили зробити новий музичний проект. І ось вже 4 роки з задоволенням разом працюємо. 

Віталій (вокал): Нам дуже пощастило - ці три пункти об`єдналися для мене в єдине ціле. Зазвичай це дуже рідко зустрічається в музичному житті людини. Хтось обирає музику для заробляння грошей, хтось присвячує їй вільний час, хтось завдяки цьому хоче виглядати "вище" за інших. Але на справді не має різниці. Головне, щоб музика була правдивою, щоб передавала ті почуття, які ідуть від серця, і тоді буде і слава, і заробіток, і моральне задоволення...

Павло Мальцев – відомий у Львівських «андерграундних» колах музикант і шоумен, екс-вокаліст Dalai Lama, теперішній вокаліст Dracula drops D – надзвичайно харизматична і цікава людина.
«Я народився у бідній селянській родині, у сімї д"яка. З дитинства був оповитий піснями рідного краю, несамовито вивчав твори на бандурі, потім пішов в школу д"яків, звідкіля втік…Мене посадили в психлікарню…й там я почав працювати…» – розказує Павло про своє дитинство…

- Паша, чому ти пішов з Dalai Lama?

- Ну як сказати…всі тільки про це й питають…я не йшов з Dalai Lama, як з гурту, швидше з особистих проблем між людьми; й пішов від них не через те, шо пішов з Лами в Дракулу їм на зло, щоби сваритися, чи заради принципу. Скажімо так: моя мета – щоби на памятнику не було написано «бивший вокаліст Dalai Lama». Не знаю кого цікавить це питання, але насправді музиці нічого не має заваджати…музикою можна займатись по любому…
І, по друге я пішов з Dalai Lama – так!, але я вже Dalai Lama…Я її невід"ємна частина – перший альбом записано зі мною, крім того я вважаю шо вплинув на їх творчість, вплинув на них, як і вони на мене…

- З чого почалася твоя музична кар"єра?

- Яка це кар"єра? Кар"єра має приносити якійсь дохід…по моєму вся рок-музика в Україні не приносить дохід – тільки збитки…Те, що ти заробляєш на концертах – це взагалі брєд, цього взагалі не вистачає навпаки ти більше витрачаєш…я не отримав, наприклад, ні гривні за всі концерти, я тільки попадав: на апаратуру, на дорогу ще на купу всього…ще ж за репетиції треба платити…

- Як тебе прийняли в Дракулі?

- Ну, спонтанно все…я тіки прийшов на одну репетицію, курнув нормально на концерті першому, і прийшов, і все вийшло! Спочатку вони шоковані були поведінкою на сцені, а потім передивилися відео, подумали: «Щось в цьому є» і я лишився.…почали далі грати, займатися музикою…хочеться музики, ну і прийняли мене чудово...

Это интервью будет интересно в первую очередь музыкантам, которые хотят, но не знают, как заработать музыкой. С чего начать это дело, какие нужны качества, на что можно рассчитывать, чего следует избегать - об этом рассказывает ветеран харьковской музыки, Юрий Кущий – гитарист и главный менеджер проекта Norma Band.

Конечно же, будет сказано и о самой группе Norma, о том, что играет этот коллектив, как он становился на ноги. Послушать Norma Band на нашем сайте можно здесь. Есть у группы и свой сайт: http://www.norma68.narod.ru/.

Расскажи немного о группе.

Группа существует более 10 лет, начало ее существования точно никто не помнит. Все начиналось с 2-х музыкантов (скрипка и гитара). И идеи заработать. Мы расхаживали из кафе в кафе, играли немного и, если на нас обращали внимания и подкрепляли его денежными знаками, мы оставались играть дальше. Лишь с открытием одноименного ресторана «Норма», в который нас пригласили работать,  наш основной состав стал таким, каким вы видите его сегодня. Флейта, скрипка, гитара, перкуссия.

Много ли заведений в Харькове, где Norma Band может сыграть и получить неплохой гонорар?

Заведений немного, но наше мягкое звучание позволяет работать в одном или 2-х заведениях, скажем, как это было на протяжении 7 лет – в ресторанах «Норма» и «Париж», пять дней в неделю. Добавлю, в настоящее время мы успешно осваиваем новый для нас формат, это клубная музыка, и уже работали в клубах с диджеями, в частности «100 пудов». Есть проекты и идеи развития этой тематики. И для нас как для маленького коллектива это возможность перенести cool в клубы.

Из каких соображений вы стали играть Cool Jazz? Эта музыка хорошо воспринимается слушателем?

Я уже немного затрагивал эту тему. Мы сами не придумывали ничего, на западе во многих ресторанах такая музыка играется давно. Но мы не играем само направление Cool, а лишь взяли эту манеру исполнения. Когда музыка играет тихо и ненавязчиво, людям легко общаться, они как бы могут участвовать в твоем процессе, а могут заниматься своими делами, и это никого не обижает. В этой непринужденной обстановке все остаются довольны. Еще в небольших ресторанах нельзя играть громко, и я был свидетелем, когда в маленьком ресторане играл...

Вышло первое интервью SkyTrix! Огромная БЛАГОДАРОЧКА))) Лене Поляковой за это самое вью! И порталу music.com.ua, на котором оно и находится!

SkyTrix: Позитивные вибрации

Этот коллектив из двух талантливых людей — уникальное явление на украинской альтернативной сцене. Переплетая элементы рок-музыки и электроники, SkyTrix создают действительно оригинальный и интересный музыкальный продукт, достойный внимания даже самого прожженного меломана. Группе SkyTrix нет и года, что, впрочем, не мешает им строить наполеоновские планы о покорении музыкального Олимпа. Об этом, а также о великих музыкантах, коммерции в музыке, проблемах шоу-индустрии и интернет-пиратстве поведали нам Александр Скай (аранжировка, гитара, бас, варган, эффекты) и Максим «Дударик» Бережнюк (дудки, сопилки, дрымба, най) во время приятной беседы, предварявшей выступление SkyTrix в одном из столичных клубов.

- О вашей группе пока мало что известно. Расскажите — кто вы, откуда, как познакомились?

Александр Скай: Все началось с того, что у меня появилась идея играть авангардную музыку с элементами джаза. Хотелось делать что-то нестандартное. Я начал собирать музыкантов, но у нас постоянно что-то не складывалось: то у них, то у меня, то они не понимали, чего я хотел, то я сам не до конца это понимал. Я решил поэкспериментировать с теми музыкальными стилями, которые мне нравятся, то есть совместить альтернативу с электроникой. От электроники хотелось взять драм-н-бейс и драм-фанк, от альтернативы — какие-то панковские течения, и добавить сюда элементы нью-эйджа и эмбиента. Тогда с электроникой меня не связывало ничего, поэтому я решил пригласить диджея, который бы в этом разбирался. Мы начали играть, но ничего толком не складывалось. Тогда я решил...